📖: Гарріет Вестевей отримує сповіщення від соліситора про те, що на неї чекає спадок від спочилої бабусі. От тільки родичів у дівчини начебто немає, водночас є купа боргів, за які їй погрожують. Тож вона вирішує скористатися шансом ошукати багатеньку родину. Але, познайомившись з Вестевеями ближче, Гарріет вже не впевнена, що у цій грі вона кіт, а не миша…
«Річ була не лише в занедбаності. Щось темне ховалося поміж цих стін – ніби будинок оповили таємниці, а його мешканці були страшенно нещасні, і ніщо не могло зарадити їхньому горю»
Читати книги Рут Веа – наче заходити у річку, що спочатку оманливо повільна у своєму плині, а потім і не зчуєшся, як вже стрімголов несешся в невідомість водопадом. Приземлення не завжди мʼяке і, найпевніше, дуже ефектне.
Я гортала сторінку за сторінкою, зацікавлено слідуючи за подіями. Так, на початку історія доволі некваплива, що для когось може бути мінусом, але ж як розкочигарюється під кінець! Всі ці сімейні таємниці, ціною яких стає чиєсь життя (або ж навіть не одне).
Ця книга подарувала мені тиху напругу та тривожність, а також дрібку скорботи та туги. Вона не була ідеальною, проте доволі хорошою, щоб не сплавити її вже наступного ранку на olx 😅😄
🔹 «Те, що замовчують люди, не менш важливе за сказані ними слова»
🔹 «У деяких випадках простих рішень не буває. Усе, що ми можемо зробити – це обрати шлях, який найменше зашкодить»
🔹 «Не існує вищого сенсу. Інколи щось трапляється без жодної на те причини. Доля жорстока і примхлива»
🔹 «Скептиків ніколи не змусиш повірити, а тих, хто затято вірить, ніколи не похитнеш»