Це той випадок, коли я повелась на блогерський відгук і тепер підтримаю тренд «скажи свою непопулярну думку і біжи».
: Редакторка Сьюзен отримує друкопис нового роману Алана Конвея про детектива Атіколаса Пунда. Дочитавши, вона розуміє, що зник останній розділ книги, а невдовзі дізнається, що і сам автор помер. Вона намагається розшукати зниклі сторінки та вияснити, чи дійсно Алан скоїв суїцид, а не був убитим…
Цікавий хід з книгою в книзі, прихованими посланнями та змістами, які автор залишав у своїх творах. Чудово описана атмосфера та життя мешканців невеличкого англійського містечка з усіма його таємницями, ворожістю та токсичністю, які зазвичай красиво приховуються за дружньою маскою на обличчі. Книга читається легко та приємно.
Водночас цього не вистачило, щоб описати її словами «вау» та «захват». Затягнуто, малодинамічно, з детальними описами чогось, що не надто впливає на історію і що можна було вмістити у кілька речень замість кількох десятків сторінок. Наприклад, нам подають цілі розділи інших Аланових книг, щоб прояснити два короткі факти: він украв чужу ідею та книги поза циклом про Пунда не годяться для публікації. Фінал також нагадував повільне тління, яке так і не переросло у пожежу.
Тому якщо запитати, як мені ця книга, я скажу: «Нормально». Не більше і не менше.
P.S. А ось обкладинка книги мені дуже подобається.
⬥ «Ми маємо різні способи переживати втрату. Горе завжди ірраціональне»
⬥ «Все в житті має систему, а збіг – це тільки коротка мить, в яку ця система раптом випливає на яв»
⬥ «Іноді людина стільки часу ганяється за чимось, що втрачає все, що мала»
⬥ «Місто дарує анонімність, тоді як у маленькій сільській спільноті всі одне одного знають, тож значно легше стати підозрюваним, рівно як і тим, хто міг би когось запідозрити»
⬥ «Детективний роман – це завжди історія про правду: не більше і не менше»
⬥ «Нам потрібні літературні герої. Життя сповнено темряви та труднощів, але вони його освітлюють. Вони – маяки, до яких ми прямуємо»
⬥ «Є такі стосунки, успіх яких прямо залежний від їхньої забороненості; без нещастя, що їх живило, вони завʼянуть»
⬥ «Життя може скидатися на мистецтво – але зазвичай це кепська імітація»
