Марґо, Слоан, Ніколь та Люсі живуть разом у будинку, який належить сусідньому братству. Та одного дня хлопця з останнього знаходять мертвим, а згодом одна з дівчат зникає, а ті, хто знають правду, — мовчать.
Це було непогано, втім, без вау-ефекту: тут динамічність поступається глибині (фокус на персонажах, психології та стосунках), тому комусь історія може здатися нуднуватою. Перескакує вона з подій, які відбуваються після зникнення Люсі на ті, що йому передували. Всі деталі зійшлися в один пазл, що важливо, зважаючи на кількість гачків та підказок. Достатньо добре зображені аспекти життя молоді — перша закоханість, дівоча дружба, ревнощі, студентське життя, — щоб цілковито в них зануритися.
Особисто мені було цікаво споглядати, як переплітаються життя дівчат і часом настільки міцно, що аж душать; як перестає бути зрозумілим, де їхні власні рішення, а де відгомін чийогось впливу; як те чи інше середовище спонукає людей до змін у поведінці; як іноді одне чиєсь рішення стає «ефектом метелика» і відображається на багатьох долях.
Не шкодую, що прочитала, але для мене ця книга поки найслабша в авторки.
🔹 «”Друзі на все життя”— це не більше, ніж міф, вигадка… Заспокійлива казочка, яку ми розповідаємо собі, щоб не замислюватися над тим, як страшно залишитися в цьому світі самому»
🔹 «Зрештою, люди саме так і роблять — руйнують те, чого бажають найбільше»
🔹 «Єдине, що робить погані вчинки поганими, — це їхні наслідки»
🔹 «Якщо безкарно порушити одне правило, порушувати інші стає значно легше»