«Опівнічний бенкет» Люсі Фолі

«Опівнічний бенкет» Люсі Фолі

Господиня відпочинкового комплексу прагнула ідеального свята з нагоди його відкриття у День літнього сонцестояння: особисто відбирала елітних гостей та планувала подію. Водночас привиди минулого й непокірливі місцеві жителі теперішнього псують захід, і врешті-решт він закінчується фатальною пожежею з жертвами.

Зберігається стиль авторки: короткі розділи від різних персонажів, що обриваються на інтризі, люди зі скелетами у шафі в обмеженому просторі та купа неочікуваних сюжетних поворотів. Власне, за це я і люблю книги Люсі Фолі. Тож я отримала від цієї книги все, чого очікувала, сповна.

Читається швидко, цікаво, захопливо. Сподобалось, як авторка відобразила токсичну поведінку багатіїв, наслідки дитячих витівок, що залишилися безкарними, та додала нотки моторошності й містичності мстивими Птахами. Останні — гарно обіграна особливість маленьких містечок обростати давніми легендами та підживлювати їх власними страхами. Чого не вистачило — інформації про те, як все-таки склалося доросле життя Горобчика.

🔹 «Мовчання гірше за всяку суперечку»

🔹 «Готуйся до найгіршого — і цього ніколи не станеться»

🔹 «Проблеми багатих людей. Рубі каже, що вони з усього примудряються зробити драму, бо коли у житті немає справжніх труднощів, то зрештою створюєш їх власноруч»

🔹 «Любов до себе — це перший крок до того, щоб полюбити інших»

🔹 «Жоден не є тим, ким здається»

Back to Top
error: Content is protected!