Лідс зустрічає Лайлу на весіллі її сестри та закохується в дівчину до нестями. Але стосунки пари починають псуватися після трагічного випадку – колишня неврівноважена подружка Лідса намагалася пристрелити закоханих. Аби відновити почуття, Лідс везе Лайлу в місце їхнього знайомства. Проте кожного дня їхні стосунки стають ще гірше, а сам Лідс потрохи закохується в примару, що іноді підселяється в тіло Лайли.
Книга не вразила мене так, як «Веріті» з якої я почала знайомство з цим автором. Більш того, тут такий шалений мікс романтики і містики, що мені, як фанату детективів, було не по собі. Я до останнього сподівалася, що як і в «Веріті», містичним елементам буде логічне пояснення. Ні, тут усе таке, яким воно здається. І це розчарувало. Єдине, чому я трималася за цю книгу – вміння Гувер подавати свої історії легко, цікаво, виводити читача на емоції. Але навіть це не допоможе, якщо ви не прихильник саме романтичного жанру. А ось саме їм ця книга сподобається, бо в ній прослідковується наскільки швидко можуть виникати почуття та що саме може зруйнувати навіть найміцніші стосунки.
Цікаві цитати:
«Всі помилки здійснються, коли ми мовчимо».
«Наші бажання часом бувають настільки сильні, що беруть гору над долею».
«Важко бачити загрозу в тому, у що не віриш».
«Тривога – ось у чому єдина відмінність між тим, коли дівчина тобі подобається, і тим, коли ти цю дівчину кохаєш».
«Чи варто відповідати на запитання, якщо вони не приведуть до відповідей?».