Нагадаю, що це продовження психологічного трилера «Служниця»
Міллі продовжує допомагати жінкам у біді. Цього разу її уваги потребує дружина мультимільйонера Венді Гаррік- виснажена, зі слідами фізичного насилля на тілі та закрита у гостьовій кімнаті розкішного пентхаусу. Та не лише пані Гаррік у небезпеці – Міллі не покидає відчуття, що за нею хтось стежить…
Попри те, що книга написана лівою швидкою ногою (відчувається, що Мак-Фадден спішила видати наступну книгу, поки перша ще в топах), мені вона сподобалася. Схоже, це буде та сама авторка, яку хейтиш і продовжуєш на автоматі скуповувати всі її книги. В мене таке з Райлі Сейґером ще, наприклад.
Протягом історії на читача чекає зо три чудові твісти, за які, в принципі, можна пробачити авторці кліше, нелогічні дії героїв, передбачуваність розвитку подій і відсутність особливого старання у викладі цієї цілком гідної історії. Мені було цікаво до останньої сторінки, тож не бачу сенсу занадто доколупуватися.
Щодо відгуків інших блогерів на цю книгу, то вони переважно про те, що вона слабша, ніж «Служниця» і багато очікувати від неї не варто. Так, щось у цьому є. Але, як я казала вище, авторка компенсувала недоліки певними перевагами. А саме тому я точно не стану відмовляти вас від прочитання цієї історії.
