📖: Коли Френсис Адамс було 16 років, ворожка озвучила пророцтво, яке змінило все її життя. Вона присвятила розслідуванню своєї напророченої смерті, а також пошуку своєї зниклої подруги Емілі не одне десятиліття. І хоча всі навколо вважали її параноїдальною особою, все змінилося, коли одного дня Френсис таки знайшли мертвою. Її двоюрідній онуці Енні доведеться розгадати обидві ці загадки, щоб отримати спадок і зберегти дім, в якому вона виросла. Навіть якщо це означає, що вона стане мішенню для вбивці.
Головна героїня знайомиться зі своєю двоюрідною бабусею Френсис через її щоденник, фотографії друзів та спогади мешканців селища про неї. І мені було сумно, що аби цій жінці нарешті повірили, знадобилося 60 років та таки померти.
Читаючи цю книгу, я співчувала, захоплювалася, тривожилася та навіть пустила сльозу, коли мова зайшла про незгасле попри роки кохання. Також вона нагадала мені, що, якщо виникне потреба, люди підуть на все, щоб отримати бажане або щоб їхні скелети залишалися в шафах.
Щодо оповіді, то вона ведеться у двох часових проміжках: сьогодення Енні та 60-ті роки минулого століття, коли Френсис була підліткою та закарбовувала спогади у блокнотах. Трішки багато персонажів з однаковими прізвищами, тому я тривалий час плуталася хто кому та ким приходиться. В іншому – темп, стиль та фінал історії мені сподобалися. Тому я беззаперечно продовжу знайомство з рештою книг, які увійдуть в серію «Касл-Ноллські записки» («Як розкрити власне вбивство» була першою в ній).
Цікаві цитати:
🔹 «Тільки нудні люди нудьгують»
🔹 «В цьому особливість брехні: у неї значно легше повірити, якщо її зміст вам подобається»
🔹«Якщо ви намагаєтеся загнати вбивцю в кут, ваші шанси, що вас за такої умови вбʼють, стрімко злітають у небо»
