📖: Кіт повернулася до роботи доглядальницею після піврічного відсторонення – її підозрювали у вбивстві пацієнтки. Нове завдання виглядає як покарання від керівництва або спроба витурити її з агенції назавжди, якщо вона відмовиться – доглядати за сумновідомою Ленорою Гоуп, яку також вважають винною у вбивстві своїх батьків та сестри, коли їй було 17. Як і в ситуації з Кіт, Ленору не засудили через брак доказів. Прибувши у маєток, доглядальниця налаштована дізнатись правду про ту ніч 1929 року, і Ленора, схоже, нарешті готова її розкрити. Одна проблема: жінка не розмовляє та здатна рухати лише лівою рукою.
Мені сподобалося! Читала з захопленням, насолоджуючись моторошною атмосферою старого будинку, його підозрілими мешканцями та передчуттям великої таємниці, до якої вели кілька неочікуваних сюжетних поворотів.
Автор закрутив сюжет так, що комусь ця історія може здатися неправдоподібною (особливо фінальний твіст) і розчарувати. Але я отримала від неї свою дозу інтриги, напруги та швидкого шарудіння сторінками, тож я не в цьому таборі 😁
А ще спіймала себе на думці, що цього разу мене не бісили жіночі персонажі. Бо у попередніх книгах мене прямо таки тіпало від того, якими істеричними й нелогічними вони були 🫣 Тож, вважайте, ця книга перевершила мої очікування 😂
