Книги Майка Омера – не легке відпочинкове чтиво. Але водночас – це завжди хороший вибір.
Автор майстерно вибудовує світ навколо головної героїні та занурює читача в нього. Сюжет, як повільно підходяче дріжджове тісто – розвивається спокійно, поступово. Деталі у творі – як родзинки в святковому кексі, без яких він був би звичайним хлібом. І будьте впевнені, що Омер чудово володіє словесним тістом: в результаті ми отримуємо багатошарову гарячу історію до свіжозавареної чашечки кави.
В центрі історії – лейтенантка поліції Нью-Йорка Еббі Маллен. Вона вже майже забула про своє дитинство, яке провела в секті Вілкокса. Однак все змінюється після телефонного дзвінка ще однієї жертви секти, з якою Еббі не спілкувалась з того самого дня, як вони її покинули – Іден Флетчер. Хтось викрав її сина та запросив непідйомний для сім’ї викуп. Еббі намагається зрозуміти, чому викрадач обрав саме Іден та про що мовчить її давня подруга.
Спочатку історія шла повільно. Але коли окремі її пазлики почали складатися, з’явились динамічність та неочікувані твісти. Головна героїня відрізнялась своєю невиразністю: тобто, вона схожа на будь-кого, кого ви знаєте – з тими ж проблемами, бажаннями, потребами та переживаннями. І від цього знайомого відчуття до Еббі Маллен проникаєшся теплими почуттями, місцями співчуттям.
Порадувало і саме написання твору. Чого не забереш у творів Омера – любов до деталей і мінімум зайвих діалогів. Автор не розливає в текстах воду, щоб читач почав захлинатися від зайвих деталей та розмов. В той же час відчувається робота, яку він проробив перед написанням історії – всі ці нюанси професії переговірника, особливості діяльності сект та психологічного стану людей, які входили або виходили з них. Від цього історія лише виграє, бо виглядає серйозніше та змістовніше, на відміну від інших книг-представників цього жанру.
Тож ця книга – моя вам щира рекомендація (загалом, як і інші книги Майка Омера).