Мемуари дуже складно піддавати оцінці, бо роблячи це ніби намагаєшся оцінити чиєсь життя. А це неправильно. Тому лише скажу, що погоджуюсь з наступною думкою Chytomo:
「 … ця книга не про «спідню білизну» королівської сім’ї,
а про одного чоловіка, що так і залишився самотнім хлопчиком… 」
Відмічу, що в книзі майже немає особистих фото автора – лише на обкладинці та в якості оздоблення трьох частин історії. Особисто мені в мемуарах завжди хочеться більше візуалізації, аби глибше проникнутися спогадами автора.
Із приємного – на зворотньому боці обкладинки є пряме посилання на електронну версію книги у Librarius. Тож прочитати книгу мають змогу і ті, хто наразі не може придбати фізичний примірник. Така оперативність з форматами свідчить про великі очікування видавництва щодо інтересу до книги. І, гадаю, не безпідставно.
